Фрукти овочі ягоди

Ф. Шуберт «Музичний момент», № 6 ор.94 (звуки качок та гусей)

Аудиозапись: Adobe Flash Player (версия 9 или выше) требуется для воспроизведения этой аудиозаписи. Скачать последнюю версию здесь. К тому же, в Вашем браузере должен быть включен JavaScript.

Новинка «Фрукти овочі ягоди» + СД + Размальовка (від 2 років +++) ціна 89 гр.

Чи чули Ви колись, як звучать овочі та фрукти? Ні? Тоді мерщій прямуйте в садок чи на город і прислухайтеся. Он там черв’ячок повзе по яблучку – і чути легке шарудіння, а он із помідорчика скочується краплинка роси – і лунає тихе «кап-кап-кап»; на самій верхівці груші шепочуться між собою грушенята – і долинає легенький сміх; горох із гордістю розповідає всім довкола про свої наповнені горошинками кишені; часничок дзвінко чхає, лоскочучи себе лусочками, а огірочки, перевертаючись із бочка на бочок, солодко хрумтять. Не вірите? Тоді уявіть усе це, адже поруч із нами стільки  незвичайного!

Гортаючи сторінки цієї книжки, Ви разом із малюком поринете в смачний світ, світ, де можливо все. А якщо раптом Ваш всезнайко-розумійко не захоче їсти корисні овочі та фрукти, книга стане Вам у пригоді, адже про них тут можна дізнатися таке…, що відразу стане смачно. Мелодійна і стоголоса музика зі звуками природи перенесе Вас туди, де зростають дари Матінки-природи.

Ледь не забула відкрити Вам ще одну таємницю: у книжці заховалися англійські слова. Відшукайте їх  і дізнаєтесь, як звучать фрукти та овочі англійською мовою.

Смачного вам читання, слухання і споживання!

Анастасія Крикун, дитячий психолог, ст. викладач кафедри методики та психології дошкільної освіти Інтитуту післядипломної педагогічної освіти Київского університету імені Бориса Грінченка

К. Сен-Санс. Карнава тварин. «Курка та півень» (курник)

Аудиозапись: Adobe Flash Player (версия 9 или выше) требуется для воспроизведения этой аудиозаписи. Скачать последнюю версию здесь. К тому же, в Вашем браузере должен быть включен JavaScript.

Від видавця

Про диск КЛАСИЧНА МУЗИКА ЗІ ЗВУКАМИ СЕЛА

Доброго дня, любі діти! Будьмо знайомі. Мене звати дядько Степан. Я народився в Молдові, на кордоні з Румунією, у селі Бужори (Піон).

У дитинстві, окрім гри у футбол, я любив грати на саморобних музичних інструментах. Добре запам’ятав, як я був приголомшений грою на саморобній сопілці місцевого пастуха овець. Мелодії лилися з сопілки, як із рога достатку, одна краща від іншої. Він навчив мене виготовляти зі стебел бузини сопілки й грати на них. Ще цей пастух навчив мене свистіти двома і чотирма пальцями. Це вміння дуже згодилося мені, коли я навчався в Києві в музичному училищі ім. Глієра та в консерваторії ім. Чайковського. А під час футбольних матчів улюбленої команди «Динамо Київ» я міг свиснути з такою силою, що було чутно на протилежній трибуні!

Та повернімося до мого дитинства. Не менше задоволення я отримував від вслухання у звуки довколишньої Природи. Шум дощу, скрекіт коників, спів птахів, голоси домашніх тварин зачаровували мій слух. Окрім навчання в середній і музичній школах, у мої обов’язки входили годівля свійських тварин та догляд за ними. Отож наша домашня худоба – собака Тузик, свиня Зафтона та всі інші – ставилися до мене шанобливо, бо інакше могли лишитися без обіду.

Дуже мені подобалося, як співає наш червоний півень Коцофан. Щоправда, батьки не поділяли мого захвату. Напевне тому, що їм, на відміну від мене, вічно хотілося спати, а півень співав о дванадцятій годині ночі та о п’ятій ранку. Із цим півнем у нас сталася курйозна історія. Це, мабуть, перший у світі півень, який побував у туристичній поїздці. Ми взяли його з собою на море. Відпочивали ми в наметах на морському березі поблизу Одеси, а його прив’язали мотузочком за ніжку, і він цілий день поважно розгулював берегом, клюючи травичку. Для дітей, які приїхали з Москви, Ленінграда, Києва й інших міст, було великою дивиною спостерігати за ним. Вони його цілий день годували і гралися з ним. Усім було добре, тільки не моєму татові. Біда в тім, що щоранку о п’ятій годині наш півень голосно кукурікав і будив усе наметове містечко. Батьку доводилося вставати дуже рано й ховати його в мішок. Але це не допомагало. Навіть із мішка півень дуже голосно кукурікав, не даючи спати нашим сусідам. Мама змушена була зварити з нього суп. А кульмінацією цієї історії були гіркі сльози всіх без винятку дітей, коли вони дізналися про долю півня-мандрівника.

Згадавши цей випадок зі свого дитинства, я вирішив створити для вас, дорогі діти, особливі диски, прослухавши які, ви одночасно ознайомитеся і з класичною Музикою, і зі звуками Живої Природи (села).

З Любов’ю та побажанням успіхів

дядько Степан.

Be Sociable, Share!